четвер, 26 серпня 2010 р.

Анонс журналу "Патріярхат"




Анонс журналу "Патріярхат"

Розлучення у світлі християнського вчення – провідна тема четвертого номеру журналу «Патріярхат». У рамках теми розлучення розглядається у богословській, канонічні, душпастирській та психологічній площині. Детальніше у таких матеріалах:

«Ствердження недійсності подружжя. Хто і чому?» Інтерв’ю зі Судовим Вікарієм Львівської Архиєпархії о. Ростиславом Бубняком. Суть поняття «ствердження недійсності подружжя» та історичний розвиток цієї процедури, відмінності поглядів Католицької та Православної Церков на розлучення; причини, що спонукають людей звертатися до Церковного Трибуналу – все це у світлі Церковного права.

«Насправді, проблеми не починаються з моменту розлучення, вони лише кульмінують у ньому, призводячи після самого доконаного чину до закономірної розв’язки», – рефлексії о. Ореста-Дмитра Вільчинського у статті «Розірваний союз або Велика трагедія маленьких людей». Як кажуть «лише лікарі та священики» найкраще знають людей. Саме душпастирі, які «впритул» працюють з людськими болями, проблемами, внутрішніми тягарями можуть розповісти про те, що переживають розлучені особи, а також здатні побачити ті шляхи, які ведуть до запобігання розлученням.

«Розлучення як воно є». Висвітлюючи проблематику розлучення неможливим є оминути психологічні передумови та наслідки цього явища. Рівнопартнерські стосунки, як негатив у подружжі, причини розлучень, наслідки, що передаються з покоління в покоління, вплив розлучення батьків на дітей. Тему розкриває кандидат психологічних наук Людмила Гридковець.

Про те, як Церква дивиться на розлучення і які середники вона пропонує для збереження сім’ї ми запитали віце-ректора Українського Католицького Університету отця Ігора Бойка. Його розширена відповідь у статті «Щоб зберегти Господнє благословення подружжю потрібно багато працювати». «Мені здається, що основною причиною є брак довіри в подружжі, брак спілкування і спільного прийняття рішень, невміння разом брати відповідальність за все, чим живе сім’я, – каже о. Ігор. – Адже сімейне щастя залежить від обох по другів».

У Львівській духовній семінарії Святого Духа 8-10 липня 2010 року пройшла конференція під назвою «Дружина священика – хто вона? Роль і місце добродійки в житті Церкви і парафії». Востаннє подібний захід на всецерковному рівні проводили шістнадцять років тому… Ідентичність, дари і потреби дружин священиків, їхнє місце у діяльності Церкви – про це у статті Лідії Мідик «Дружини священиків шукають свою роль у Церкві».

«На службі хворим і стражденним: Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я». Наш журнал продовжує знайомити читачів з офіційними структурами Греко-Католицької Церкви. На цей раз пропонуємо Вашій увазі короткий огляд діяльності Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я. «Визначення напрямків та форм душпастирства Церкви у сфері охорони життя та здоров‘я; налагодження співпраці з церковними, державними та громадськими організаціями і установами, які працюють у сфері охорони життя та здоров‘я; поширення в українському суспільстві вчення Церкви щодо життя і здоров‘я людини та сенсу її терпіння; утвердження християнських цінностей в соціально-медичних інституціях, навчальних закладах та в законодавстві; сприяння вихованню відповідального та уважного ставлення до кожного хворого й пошани до його гідності» – про ці та інші завдання Комісії розповідає її голова Стефан Дмитришин.

Про недавній візит Патріарха Кирила в Україну говорять і пишуть чимало, але донести до своїх читачів власну оцінку і осмислення цієї події почувається зобов’язаною і редакція «Патріярхату». У статті «Візит Патріарха Кирила в Україну» Юрій Чорноморець, релігієзнавець, кандидат філософських наук, робить порівняльний аналіз минулорічного і теперішнього приїзду очільника РПЦ, аналізує сказане Патріархом та його прибічниками, та висловлює здогадки з приводу того, чому Патріарх повернувся додому в «дуже похмурому настрої».

«Чи в наших храмах повинна звучати тільки українська мова на Літургії та проповіді? Чи ми мусимо приймати до себе неукраїнців? Наші храми повинні насамперед бути для нащадків першої та другої хвилі еміграції, післявоєнних біженців та їхніх нащадків, чи й для радянських і пострадянських іммігрантів, з їх різноманітними, а іноді й суперечливими потребами та вподобаннями?» Над цими питаннями роздумували учасники круглого столу «Між етноцентризмом та асиміляцією: Східні Церкви в Північній Америці». Про це у статті Андрія Сороковського «Між етноцентризмом та асиміляцією».

«Права та обов’язки». ХХІ століття сміливо можна назвати століттям прав. Вони узаконені і порушення цих прав карається відповідною владою. Їх мають діти й дорослі, у певному сенсі, навіть тварини. Але, чи не надто багато уваги до прав, з тим, що забули про обов’язки? У Бога по-іншому: права випливають з виконання обов’язків.

Двадцять років минуло відтоді, як УГКЦ вийшла з підпілля, відтоді, як Православна Церква Московського Патріархату втратила в Галичині сотні храмів… Але цього часу виявилося замало, щоби змиритися. Різні думки, різних людей – «РПЦ-УГКЦ – нова фаза відносин?»

«Маланкарська Церква – перлина Індії». Головний редактор «Патріярхату» Анатолій Бабинський продовжує знайомити читачів зі Східними Церквами. У цьому номері – християнська спільнота Індії – історія й сьогодення.
«Многії літа. Благії літа. Заповіді 104-річного Андрія Ворона – як жити довго в щасті та радості», пересипаючи текст цитатами з названої книжки, автор привідкриває завісу простих настанов, за якими жив старець Андрій Воронов із Закарпаття, наш сучасник. Цю книжку влучно названо «християнським підручником екології людини». Родзинкою статті (на нашу думку) є слова старця про нинішню молодь, знайдіть їх у статті «Екологія людини від старця Андрія Ворона».


Завершальними акордами цього номеру є письмовий портрет отця доктора Дмитра Блажейовського, який у серпні цього року святкує свій сотий рік життя, а також короткий звіт про збори Патріярхального товариства, видавця журналу «Патріярхат».

Запрошуємо до інтелектуально-духовного збагачення через сторінки «Патріярхату»!

Передплатити часопис можна через Укрпошту (передплатний індекс 90827), а також безпосередньо через адресу редакції:

ПАТРІЯРХАТ

пл. Св. Юра, 5

м. Львів, 79000

Лідії Мідик

тел. (032) 2995640

е-mail: patriyarkhat@gmail.com

Немає коментарів: